Сайт официальной медицины правило проведения прививки против гепатита в

Відхилення показників від норми при загальному розширеному аналізі крові

Автор: Zax792

Про це розповідає завідувач відділення сімейної медицини міської лікарні № 4 Барбара Сіваткина:

— Кров швидко реагує на найменші зміни здоров’я. Ось чому перше дослідження, що призначає лікар, — загальний аналіз крові. Його бажано робити хоча б раз на рік, навіть якщо ви добре себе почуваєте. По ньому лікар не поставить діагноз, але визначить, чи не назріває у вашому організмі катастрофа. Якщо хоча б один із основних показників має відхилення від норми, вам призначать розширений аналіз крові, — говорить спеціаліст.

Клінічний аналіз крові показує кількість еритроцитів, лейкоцитів, швидкість осідання еритроцитів, вміст гемоглобіну, лейкоцитарну формулу, кольоровий показник. 

Гемоглобін (Hb) — складний білок, що міститься в еритроцитах та відповідає за перенесення кисню від легенів до органів і тканин, а вуглекислого газу назад до легенів. У нормі гемоглобін у чоловіків 130—170 г/л, жінок — 120—160 г/л. Якщо його стає менше, тканини отримують менше кисню. 

Визначення концентрації гемоглобіну грає важливу роль при діагностиці анемій, що бувають різної форми та ступеня важкості. При залізодефіцитних анеміях зниження гемоглобіну переважно помірне. Значне зниження (до 50—85 г/л) — гостра крововтрата, гіпопластична анемія, гемолітична анемія тощо. Падіння гемоглобіну до 30—40 г/л є ознакою вираженої анемії та потребує невідкладних заходів. Мінімальний вміст гемоглобіну в крові, сумісний із життям, — 10 г/л. Підвищення концентрації гемоглобіну відбувається при первинному і вторинному еритроцитозах, еритреміях, зневодненні, надмірному фізичному навантаженні або збудженні, тривалому перебуванні на великих висотах, при курінні. Хибне підвищення концентрації гемоглобіну спостерігається при підвищенні холестерину, лейкоцитозі вище 25,0—109/л, при прогресуючих захворюваннях печінки.

Еритроцити (RBC), або ж червоні кров’яні тільця. Основна їхня функція — перенесення кисню. Кількість еритроцитів тісно пов’язана з гемоглобіном: мало еритроцитів — мало гемоглобіну (і навпаки). У чоловіків у нормі — 4, 5—5, 910¹²/л, жінок — 4, 1—5,110¹²/л. Знижуються еритроцити при анемії, підвищуються при поліцитемії (хвороба кісткового мозку) і деяких захворюваннях крові. Підвищення спостерігається при гострому отруєнні, ацидозі (через порушення обміну речовин при загостренні деяких захворювань), різкій втраті рідини (спека, велике фізичне навантаження тощо), тривалих серцево-судинному або легеневому захворюваннях.

Колірний показник (КП) — це відносний вміст гемоглобіну в еритроцитах, є показником ступеня насичення еритроцитів гемоглобіном і відображає співвідношення між гемоглобіном і кількістю еритроцитів у крові. Нормальне його значення в людей будь-якого віку — 0,85—1,05. Якщо він знижується нижче 0,8, має місце гіпохромна анемія, що зазвичай розвивається через брак гемоглобіну. Коли показник перевищує 1,1, говорять про 

гіперхромну, гемолітичну, гострі постгеморагічні анемії, цирози печінки. Також підвищеня відбувається при прийомі цитостатиків, контрацептивів, протисудомних препаратів. 

Тромбоцити (PLT) відповідають за зупинку кровотечі — гемостаз та тромбоз. Саме від них залежить збереження крові в рідкому стані, розчинення утворених тромбів і захист стінок кровоносних судин від пошкодження. Нормальний вміст тромбоцитів — 180—320109/л. Зменшення може призвести до сильної кровотечі, імунологічного захворювання або важкого запалення. Підвищення буває при деяких онкологічних захворюваннях, виразковому коліті, туберкульозі, ревматоїдному артриті, ревматизмі, фізичному перенапруженні, після видалення селезінки.

Лейкоцити (WВС) — білі кров’яні тільця, що захищають організм від чужорідних речовин і мікробів. Норма в дорослих — 4,4—11,3 109/л. Підвищується кількість при гострих вірусних та бактеріальних інфекціях, опіку, травмі, гострій кровотечі, оперативному втручанні, інфаркті міокарда, злоякісній пухлині, під дією адреналіну та стероїдних гормонів. Знижується при деяких хронічних інфекціях, зокрема вірусних, системному вовчку, ревматоїдному артриті, деяких видах лейкозу, аплазії кісткового мозку, анафілактичному шоці, тифі, паратифі, а також прийомі сульфаніламідів, анальгетиків, нестероїдних протизапальних препаратів, внаслідок виснаження організму. Кількість лейкоцитів — величина непостійна і коливається від холоду, фізичного та емоційного навантаження, болю, освітлення, УФ-опромінення, при пологах тощо.

Нейтрофіли поглинають і розчиняють чужорідні частинки. Зрілі нейтрофіли мігрують у крові 8—10 годин, а потім ідуть у тканини. У нормі вони складають 47—72% від загальної кількості лейкоцитів. Збільшення нейтрофілів спостерігається при абсцесі, остеомієліті, гострих отиті, пієлонефриті, апендициті, холециститі, туберкульозі, інфаркті міокарда, масивному опіку, злоякісній пухлині з розпадом, гострій ревматоїдній атаці. Зниження нижче 1,5109 /л буває під час аутоімунного   захворювання, хвороб крові, інфекційного гепатиту, кору, краснухи, грипу.

Еозинофіли відповідають за протипаразитарну та бактерицидну активність, перехоплюють в організмі, де йдуть запальні процеси, потенційно небезпечні речовини. Живуть у крові 30 хв., а потім мігрують до тканин, де знаходяться більше 12 днів. У нормі — 0,5—5% від усієї кількості лейкоцитів. Підвищений рівень характерний для людей із паразитарними інфекціями, алергічними захворюваннями. Зниження спостерігається під час тяжких гнійних інфекцій, шоку, стресу, інтоксикації хімічними сполуками, тяжкими металами.

Базофіли беруть участь у реакціях гіперчутливості. Наприклад, завдяки ним отрута комах або тварин відразу блокується у тканинах і не поширюється по всьому тілу. Також базофіли регулюють згортання крові за допомогою гепарину. У нормі базофіли складають 0,5% від загальної кількості лейкоцитів. Збільшення відбувається при  вітряній віспі, гіперчутливості до харчових продуктів або лікарських засобів, реакції на введення чужорідного білка, хронічному коліті, гіперфункції щитовидної залози. Зменшення спостерігається при вагітності, прийомі кортикостероїдів, гострих інфекціях, стресі.

Лімфоцити виконують різноманітні функції, зокрема розпізнавання різних антигенів, формування гуморальної імунної відповіді організму, забезпечення клітинного імунітету, а головне — протипухлинного імунітету. Норма — 19—37% від загальної кількості лейкоцитів. Підвищення спостерігається при інфекційних захворюваннях, вірусному гепатиті, кашлюку, ВІЛ-інфекції, туберкульозі, сифілісі, захворюваннях системи крові, хронічному лімфолейкозі, отруєнні свинцем або дисульфідом вуглецю, при дії деяких медичних засобів, зокрема наркотичних анальгетиків. Зниження відбувається при гострих інфекціях, прийомі кортикостероїдів, важких вірусних інфекціях, злоякісних новоутвореннях, вторинному імунодефіциті, нирковій недостатності, втраті лімфи через кишечник. 

Моноцити знищують в організмі мертві клітини та їхні залишки, денатурований білок, бактерії, комплекси антиген-антитіл. Норма — 2—10% від загальної кількості лейкоцитів. Збільшення відсотка моноцитів спостерігається при монокульозі, вірусному гепатиті, ВІЛ-інфекції, туберкульозі, грибковій інфекції, при злоякісному новоутворенні, виразковому коліті, отруєннях фосфором та тетрахлоретаном.

Зменшення — при апластичних анеміях, пологах, оперативних втручаннях, гнійній інфекції.

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Основним фактором, що впливає на ШОЕ, є білковий склад плазми крові. Цей білок, що виробляється при гострому запаленні чи інфекційних процесах і є відповіддю організму на запальний процес, значно підвищує ШОЕ. Такий показник залежить від статі, віку та часу доби, досягаючи максимуму вдень та мінімуму вночі. До 50 років у жінок ШОЕ 0—20, у чоловіків — 0—15; після 50 років у жінок — 0—30, у чоловіків — 0—20. Прискорює ШОЕ вагітність, менструація, післяпологовий період, запальні захворювання різноманітної етіології, пухлинні захворювання, дифузні хвороби сполученої тканини (червоний вовчок), тяжкі інфекції, інфаркт міокарда, анемії, внутрішні кровотечі, побічна дія морфіну, вітаміну А. Сповільнюється при еритремії, епілепсії, вірусному гепатиті, неврозі, при прийомі хлориду кальцію, саліцилатів, препаратів ртуті.

Отже, як бачимо, за результатами аналізу крові лікар може компетентно оцінити стан організму хворого, поставити попередній діагноз і своєчасно призначити необхідне лікування.

Олена БЕРЕЗКІНА

Источник: http://vid.cn.ua/content/view/9895/65/

Просмотров: 1869   
Как проявляется зрозийный гастрит
Замена задних колодок на рено симбол 2